30 грудня 2016 р.

Україна в 2016 році: від нестабільності до початку зростання


Є всі підстави вважати, що цьогоріч економіка нашої держави вступила в смугу оновлення та оздоровлення

В 2016 році Україна здійснила крутий поворот в своєму розвитку, переломивши негативний тренд попередніх років. Від нестабільності та непевності на початку року ми прийшли до стабілізації макроекономічних показників, вгамування політичної кризи та зростання доходів громадян.

Політична турбулентність

В перші місяці 2016 року держава перебувала в зоні політичної турбулентності, коли здавалось, що парламентська коаліція знаходиться на грані краху, а дострокові вибори  неминучі. Дійсно, Радикальна Партія, «Батьківщина» та «Самопоміч» заявили про перехід в опозицію й цим поставили під загрозу подальшу ефективну роботу Верховної Ради.

В суспільстві також панували песимістичні настрої. Люди відверто розчарувались в уряді Арсенія Яценюка і не розуміли логіку змін, не знали, що їм очікувати завтра, почували себе обдуреними - інфляція, падіння рівня ВВП на 17%, зменшення реальних доходів.

Європейська практика свідчить, що в таких умовах є два виходи: Кабінет Міністрів переформатовується або парламент йде на дострокові вибори й після цього формується нова виконавча влада. Хто ж буде новим прем’єром? Це питання дискутувалось вже в березні й скоро за пропозицією фракції БПП найоптимальнішою кандидатурою визнано спікера парламенту Володимира Гройсмана. На його користь грав попередній досвід роботи на муніципальному рівні та в якості віце-прем’єра. На той час він здобув репутацію технократа, який здатен ефективно діяти в кризових умовах. Крім того, на посаді Голови Верховної Ради Гройсман зарекомендував себе як майстер політичного компромісу. Саме такий компроміс був вкрай потрібен Україні, щоб зцементувати крихку політичну більшість в парламенті та змусити її реально працювати.

14 квітня Володимира Гройсмана обрали новим прем’єр-міністром й це стало одним із переломних моментів 2016 року. Новий Кабмін зумів реанімувати парламентську коаліцію, заручившись підтримкою нових депутатів, яка продовжила роботу попри вихід малих фракцій (Радикальна Партія, «Батьківщина», «Самопоміч»).  Останні зайняли нішу демагогічного критиканства й надавали перевагу політичним шоу, що дуже ефектно виглядало на телеекранах, але мало нульовий коефіцієнт корисної дії для України та її громадян. Наряджаючись в яскраві шати, ці політики не приховували стратегічної мети – інспірувати перевибори, аби отримати додаткові бали в майбутніх політичних торгах. Те, що такі перегони поставлять хрест на хиткому економічному зростанні цих діячів не хвилювало й не хвилює: в них інші завдання та пріоритети.

Останнє голосування за держбюджет-2017 свідчить про те, що чутки про кінець парламентської коаліції виявились, м’яко кажучи, надто перебільшені. Головний кошторис країни отримав 274 голоси «за», встановивши рекорд останніх років. Нагадаємо, що за бюджет-2015 голосувало лише 233 депутата, а за бюджет-2016 - 263. Тобто здоровий глузд та стратегічні інтереси України взяли гору над політичними амбіціями.

Паростки зростання

Останні роки Україна перебувала в чорній смузі економічного занепаду. Піком стагнації став перший квартал 2015 року, коли ВВП впав відразу на 17% порівняно з аналогічним періодом 2014 року. Індекс промислової продукції демонстрував негативну динаміку чотири роки поспіль. Найперспективніша галузь – сільськогосподарське виробництво – в минулому році також мала від’ємний баланс. Галопуюча інфляція поставила нові антирекорди – 143,3%.

У відповідальних політиків та експертів такі тенденції викликали величезну тривогу. Україна вкрай потребувала стабільного росту для відновлення економіки, що дало б змогу підняти життєвий рівень людей. Тому, попри всі умовності, головним досягненням уряду Володимира Гройсмана стала стабілізація макроекономічних показників. Уже в третьому кварталі року ВВП зріс на 2%, індекс промислової та сільськогосподарської продукції перевищив показники минулих років. Загалом же за підсумками 2016 року очікується економічний ріст на рівні 1,5%. З першого погляду ця цифра не вражає, але якщо порівнювати її з провальними показниками минулих років, то, нарешті, ми побачили ті паростки зростання, на які так давно очікували.

Другим важливим досягненням року стало конвертування позитивних макроекономічних  показників в нові соціальні стандарти. Прислів’я про те, що ВВП на хліб не намажеш завжди було актуальним. Українці прагнули, щоб економічне зростання безпосередньо відображалось на рівні їхніх доходів. Й уряд Володимира Гройсмана забезпечив таку пряму кореляцію між станом економіки та добробутом людей.

Якщо 1 січня 2016 року мінімальна зарплата становила 1378 грн, то сьогодні вона складає 1600 грн, а з нового року взагалі збільшиться відразу вдвічі – до 3200 грн. Середня оплата праці по країні порівняно з минулорічним періодом виросла майже на 24%, а прожитковий мінімум - більш ніж на 16%.

На прикладі конкретних професій добре видно як в 2016 році збільшувались реальні доходи українців. Лікар-хірург на початку року мав оклад 2693 грн., а сьогодні вже отримує 3231 грн. Вчитель вищої категорії отримував 2360 грн., а тепер має зарплату в розмірі 2830 грн. Мінімальна пенсія за віком за 2016 рік виросла з 1074 до 1247 грн.

Ухвалення бюджету на 2017 рік дає підстави стверджувати, що подібна практика триватиме. Він, зокрема, передбачає зростання соціальних видатків на 23%. Особливо це буде відчутним для бюджетників, чиї доходи в наступному році зростуть на 50%. Важливо, що при цьому інфляцію приборкають й ціни не з’їдатимуть зарплати та пенсії українців.

Парламентський рахунок

Ефективність роботи будь-якого парламенту виражається в кількості якісних законів та здатності консолідуватись й ухвалювати необхідні для держави рішення. Попри апокаліптичні прогнози, Верховна Рада зберігає працездатне ядро, яке є мотором результативних голосувань. 

В 2016 році у Верховній Раді було зареєстровано 3169 законопроектів та постанов, що є своєрідним рекордом. Але з них чинності набули лише 699 документів. Це означає, що великим є відсоток законодавчого «браку»: популісти реєструють завідомо провальні демагогічні ініціативи одноразового використання. Для них важливо лише «засвітитись» у ЗМІ, подальша доля законопроекту їх мало турбує.

На щастя, відповідальні депутати до своєї роботи ставляться сумлінно. Завдяки їм в році що минає українське законодавство поповнилось багатьма вкрай необхідними для України законами. ТОП-5 найважливіших законодавчих новацій 2016 року виглядає таким чином.
Закон про електронне декларування, який впровадив новий формат звітності чиновників та депутатів про свої доходи.
Зміни до Конституції та нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів», які запускають в дію судову реформу в Україні.
Ухвалення пакету законопроектів, які дозволили державі продовжити співпрацю з Міжнародним валютним фондом.
Закон про підвищення мінімальної зарплати українців з 1600 до 3200 грн.
Ухвалення державного бюджету України на 2017 рік.
Ці та низка інших голосувань показали, що у Верховній Раді відбулось чітке розмежування між обранцями, які дійсно хочуть й можуть працювати, та політичними демагогами, за якими стоять лише слова, але не реальні дії. Можливо, коаліція зменшилась чисельно, але вона звільнилась від зайвого баласту, який тягнув парламент на дно.

2016 рік Верховна Рада, уряд та вся Україна завершують з позитивними очікуваннями. Спільно ми змогли змінити основний вектор розвитку держави з негативного на позитивний. Це дає усі підстави сподіватися, що 2017 рік стане часом продовження сталого економічного росту, збільшення рівня доходів українців та політичної консолідації заради спільного позитивного результату.

Народні депутати України:

Геннадій Ткачук,
Ірина Суслова,
Олександр Жолобецький,
Олександр Лівік.

Немає коментарів:

Дописати коментар